Svoja.org » Eseji, bijografiji
Eseji, bijografiji
zjaviłosie ode 2020-01-22, 12:15
Wprowadzenie do dwujęzycznego (po angielsku i po śląsku) zbioru opowiadań Tomasza Kamuselli „Limits / Styknie”, Silesia Progress, 2019.
Koli b dvadceť liêt nazad chtoś mniê skazav, što odnoho dnia ja budu pisati po-pudlaśki vvodiny do knižki rozkazuv po-slonśki, ja b tomu komuś (...) »»
zjaviłosie ode 2015-07-31, 20:40
Igorovi, Pavłovi i Maryli
1.
Posłuchajte, jak koliś byvało. A byvało siête tohdy, koli ja byv złodijom liêsu...
Žyli my koło liêsu, ale vłasnoho v nas ne było. Tak mniê tohdy dumałosie. U nas było pole i pasovoje, u nas byli i dva kuski łonki, na kotorych dva razy na rôk my kosili (...) »»
zjaviłosie ode 2011-11-28, 16:04 — publikovałosie 15 лістапада 2011 v Інтэрнэт-часопіс „ПрайдзіСьвет”
Згадка трыццацігадовай даўнасьці
Гэта было, мабыць, у траўні або чэрвені 1982 году. У Польшчы трывала ваеннае становішча. Запомнілася, што дзень быў вельмі пагодлівы і цёплы. Я, студэнт чацьвёртага курсу фізыкі Варшаўскага ўнівэрсытэту, выбраўся ў адведзіны да землякоў з Падляшша, (...) »»
zjaviłosie ode 2010-11-05, 23:26
POĆECHA POETOWI
Śćekleni wětrów obłómało
Strómy owocnej zahrady?
Tela sňeha napadało?
Ňebudźeš už nigda młady?
Zaś budu řéky śe rozléwać
Pod wélhkym nebém wesna.
Ňebudźe će? No budźe spjéwać
Twoja pěsňa.
Óndra Łysohorsky, Taškient, 26.12.1942
Słovjanśki movy velmi (...) »»
zjaviłosie ode 2010-01-21, 00:08
Minśk, lipeń 1993
Usio počałosie raniêj. Byv čudny maj 1990 roku. U Biłoviêśkuj Puščy prochodiła perša vstrêča dijačôv Biłoruśkoho Narodnoho Frontu i joho staršyni Zianona Paźniaka z vidnymi peredstavnikami svitovoji biłoruśkoji dyjaspory, (...) »»
zjaviłosie ode 2009-04-11, 12:39
Памяці Марыі Базылюк (1959-1996)разам зь якой мы змагаліся за лепшую беларускую долю
1.
Марыля Базылюк нарадзілася ў 1959 годзе, на год пазьней за мяне. Яна, як і я, выхавалася на хутары. Калісьці даўно-даўно мне думалася, што ейны хутар належыць да нашай вёскі — Ляхоў. (...) »»
zjaviłosie ode 2008-03-05, 12:30
Ne možem stverditi, koli povstali peršy seliby disiêjšoji Trystianki. U Archeologičnum muzeji v Biłostoku isnujut materyjały pro najdiany slidy viêtchoji minuvščyny v uročyščach Trystianki.
Najstarêjša znachôdka pochodit z siomoho tysiačyliêtija do našoji ery. To kamiênny pryłady (...) »»
zjaviłosie ode 2007-11-25, 23:20 — publikovałosie 2006 v „Sarmackie Krajobrazy. Głosy z Litwy, Białorusi, Ukrainy, Niemiec i Polski”, Wydawnictwo Czarne
1.
Mój pradziadek miał na imię Łukian. Zmarł w 1917. Ten rok wraz z jego imieniem i nazwiskiem jest wypisany na betonowym krzyżu na cmentarzu parafialnym w Klejnikach, w północno-wschodniej Polsce. Właściwie niewiele więcej o nim wiem. To znaczy nic konkretnego oprócz jednej na (...) »»
zjaviłosie ode 2007-11-20, 19:53
Doviêdka
Agota Kristof ― sučasna francuskomoŭna piśmiennica vengierskoho pochodženia. Urodiłasie ŭ 1935 na Vengrach, v 1956 emigrovała ŭ Švajcaryju, de žyve dosiôl. Autorka sceničnych tvoruŭ, kotory vyšli ŭ zbôrniku Šara hodzina abo ostatni klijent (L’Heure grise ou le dernier (...) »»
zjaviłosie ode 2007-11-18, 08:48
Тар’ей Вэсас (Tarjei Vesaas) нарадзіўся 20 жніўня 1897 г. у гміне Вінье, што ляжыць у гарыста-лясістай правінцыі Тэлемарк у паўднёва-заходняй Нарвэгіі. Ён быў найстарэйшым сынам патомных гаспадароў Улява (1870—1951) і Сігнэ (1870—1953) Вэсасаў, і яму, па традыцыі, належала пераняць (...) »»