Hołôvna Svojim diêtium Artykuły Literatura Słovnik Zvukovyje skopy Zvežêteś z nami Svoja.org na Facebook
Svoja mova, svôj vybur, svôj los...
Svoja.org » Eseji, bijografiji
Eseji, bijografiji
Kluč do pokinutoho domu
Wprowadzenie do dwujęzycznego (po angielsku i po śląsku) zbioru opowiadań Tomasza Kamuselli „Limits / Styknie”, Silesia Progress, 2019. Koli b dvadceť liêt nazad chtoś mniê skazav, što odnoho dnia ja budu pisati po-pudlaśki vvodiny do knižki rozkazuv po-slonśki, ja b tomu komuś (...) »»
Koli ja byv złodijom liêsu
Igorovi, Pavłovi i Maryli 1. Posłuchajte, jak koliś byvało. A byvało siête tohdy, koli ja byv złodijom liêsu... Žyli my koło liêsu, ale vłasnoho v nas ne było. Tak mniê tohdy dumałosie. U nas było pole i pasovoje, u nas byli i dva kuski łonki, na kotorych dva razy na rôk my kosili (...) »»
Нялюбая сястра Беларусі
Згадка трыццацігадовай даўнасьці Гэта было, мабыць, у траўні або чэрвені 1982 году. У Польшчы трывала ваеннае становішча. Запомнілася, што дзень быў вельмі пагодлівы і цёплы. Я, студэнт чацьвёртага курсу фізыкі Варшаўскага ўнівэрсытэту, выбраўся ў адведзіны да землякоў з Падляшша, (...) »»
Óndra Łysohorsky (1905-1989): Najbôlš nevjadomy europejśki poet
POĆECHA POETOWI Śćekleni wětrów obłómało Strómy owocnej zahrady? Tela sňeha napadało? Ňebudźeš už nigda młady? Zaś budu řéky śe rozléwać Pod wélhkym nebém wesna. Ňebudźe će? No budźe spjéwać Twoja pěsňa. Óndra Łysohorsky, Taškient, 26.12.1942 Słovjanśki movy velmi (...) »»
Kamčatka
Minśk, lipeń 1993 Usio počałosie raniêj. Byv čudny maj 1990 roku. U Biłoviêśkuj Puščy prochodiła perša vstrêča dijačôv Biłoruśkoho Narodnoho Frontu i joho staršyni Zianona Paźniaka z vidnymi peredstavnikami svitovoji biłoruśkoji dyjaspory, (...) »»
Згадваючы Марылю
Памяці Марыі Базылюк (1959-1996)разам зь якой мы змагаліся за лепшую беларускую долю 1. Марыля Базылюк нарадзілася ў 1959 годзе, на год пазьней за мяне. Яна, як і я, выхавалася на хутары. Калісьці даўно-даўно мне думалася, што ейны хутар належыць да нашай вёскі — Ляхоў. (...) »»
Siva zozula
Ne možem stverditi, koli povstali peršy seliby disiêjšoji Trystianki. U Archeologičnum muzeji v Biłostoku isnujut materyjały pro najdiany slidy viêtchoji minuvščyny v uročyščach Trystianki. Najstarêjša znachôdka pochodit z siomoho tysiačyliêtija do našoji ery. To kamiênny pryłady (...) »»
Z bliższych pokładów niepamięci
1. Mój pradziadek miał na imię Łukian. Zmarł w 1917. Ten rok wraz z jego imieniem i nazwiskiem jest wypisany na betonowym krzyżu na cmentarzu parafialnym w Klejnikach, w północno-wschodniej Polsce. Właściwie niewiele więcej o nim wiem. To znaczy nic konkretnego oprócz jednej na (...) »»
Agota Kristof
Doviêdka Agota Kristof ― sučasna francuskomoŭna piśmiennica vengierskoho pochodženia. Urodiłasie ŭ 1935 na Vengrach, v 1956 emigrovała ŭ Švajcaryju, de žyve dosiôl. Autorka sceničnych tvoruŭ, kotory vyšli ŭ zbôrniku Šara hodzina abo ostatni klijent (L’Heure grise ou le dernier (...) »»
Tarjei Vesaas
Тар’ей Вэсас (Tarjei Vesaas) нарадзіўся 20 жніўня 1897 г. у гміне Вінье, што ляжыць у гарыста-лясістай правінцыі Тэлемарк у паўднёва-заходняй Нарвэгіі. Ён быў найстарэйшым сынам патомных гаспадароў Улява (1870—1951) і Сігнэ (1870—1953) Вэсасаў, і яму, па традыцыі, належала пераняць (...) »»
Poperednia « [1] [2] » Nastupna