Svoja.org » Hromada » Maksymiuk Jan » Nakôlko raznitsie pudlaśka leksyka od ukrajinśkoji?
Nakôlko raznitsie pudlaśka leksyka od ukrajinśkoji?
Natisnuti, kob pobôlšyti...

Foto Łukaša Stepaniuka — http://fotkistepa.prv.pl/

Jan Maksimjuk

Rozvažanie nad siêtoju temoju mniê chočetsie začati od porumnania kilkoch fragmentuv tekstuv spuvčasnoji ukrajinśkoji movy i jich perekładuv na pudlaśku podług normy Svoja.org.

1. Fragment kazki H. Ch. Andersena (Г. Х. Андерсен, „Снігова Королева”, Дитяче видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2000)

Стіни замку Снігової Королеви намели хуртовини, вікна й двері пробили буйні вітри. Тут було сто а чи й більше зал, і кожну з них освітлювало Північне сяйво. Усі зали були дуже великі, дуже пустельні, дуже холодні, дуже блискучі й крижані. Тут ніколи не бувало розваг. Посередині найбільшої снігової зали стояло замерзле озеро. Крига тріснула на ньому на тисячу шматків, і всі вони були такі рівні й доладні, що в це важко було повірити. Посеред озера сидила Снігова Королева. Вона називала це озеро дзеркалом розуму і вважала його найдовершенішим з-помиж усіх дзеркал.

Stiêny zamku Sniêžnoji Korolevy nameli zaviêji, okna i dvery probili navalnyje vitrê. Tut było sto čy naveť bôlš saluv, i kažnu z jich osviêtluvało Puvnôčne sijanie. Usiê sali byli velmi veliki, velmi pustyje, velmi chołodny, velmi bliskuščy i lodovaty. Tut nikoli ne byvało zabavy. Poseredini najbôlšoji sniêžnoji sali stojało zamerzłe oziero. Kryha tresnuła na jomu na tyšču kusočkuv, i vsiê vony byli takije rômny i dopasovany, što v siête tiažko było poviêryti. Posered oziera sidiêła Sniêžna Koroleva. Vona nazyvała siête oziero lustrom rozumu i vvažała joho najdoskonalšym z usiêch lustruv.

Kôlkosť usiêch ukrajinśkich słôv u teksti: 91.

Kôlkosť nepudlaśkich słôv: 15 (хуртовини, буйні, сяйво, дуже (4), пустельні, крижані, розваг, шматків, доладні, дзеркалом (2), найдовершенішим).

Dola nepudlaśkoji leksyki: 15 : 91 = 16.5%

2. Fragment z ukrajinśkoho sajtu Radiva Svoboda

Упродовж підготовки і проведення президентських виборів практично випав із поля зору суспільства увесь спектр лівого крила української політики.

Лідери лівих і Петро Симоненко, і Олександр Мороз немовби розчинилися в невідомості. Майже в усіх магістральних баталіях в країні щезли навіть випадкові згадки про цих політиків.

U časi pudhotovlenia i provedenia prezydenćkich vyboruv praktyčno vypało z pola zroku hromadstva ciêłe spektrum liêvoho kryła ukrajinśkoji polityki. Lidery liêvych, i Petro Symonenko, i Aleksander Moroz jak-buďto rozpustilisie v neviêdomosti. Čuť ne vo vsiêch magistralnych batalijach u krajini propali naveť vypadkovy zhadki pro siêtych politykuv.

Kôlkosť usiêch ukrajinśkich słôv u teksti: 44.

Kôlkosť nepudlaśkich słôv: 8 (упродовж, зору, суспільства, увесь, немовби, розчинилися, майже, цих).

Dola nepudlaśkoji leksyki: 8 : 44 = 18%

3. Fragment romanu Jurija Andruchovyča (Юрій Андрухович, „Перверзія”, Львів, ВНТЛ-Класика, 2004)

Загадкове і явно передчасне зникнення Станислава Перфецького з видимих обріїв, яке сталося на початку березня минулого року у Венеції, на жаль, не сколихнуло глибин теперішнього нашого суспільства. Не сколихнуло й поверхонь його — за винятком кількох принагідних речень у телевізийніх новинах та однієї-двох заміток у бульварніх листках на зразок „Никогда не ездите в Венецию, панове украинские поэты!”...

Zahadkove i vyrazno peredčasne zniknutie Stanisłava Perfećkoho z vidôčnych kruhohladuv, jakoje stałosie na počatku marcia minułoho roku v Veneciji, na žal, ne skołychnuło hłybinuv teperyšnioho našoho hromadstva. Ne skołychnuło i poverchniuv joho — za vyniatkom kilkoch okazijnych zdaniuv u televizijnych novinach i odnoji-dvoch zamiêtok u bulvarnych listkach napodobi „Никогда не ездите в Венецию, панове украинские поэты!”...

Kôlkosť usiêch ukrajinśkich słôv u teksti: 48.

Kôlkosť nepudlaśkich słôv: 9 (явно, видимих, обріїв, березня, суспільства, принагідних, речень, та, на зразок).

Dola nepudlaśkoji leksyki: 9 : 48 = 18.7%

Siêty prypadkovy prykłady, zrozumiêło, ne je dokładnym matematyčnym dokazom, nakôlki słovnik pudlaśkoji movy raznitsie od słovnika ukrajinśkoji movy, ale vony napevno dajut nekiepśku oryjentaciju — obiêdvi movy mohut miêti razne słovnictvo v mežach 14%-22%. To mnôho čy mało? Sudiête sami: podług dokładnoho vyličenia movoznavciuv, leksyka ukrajinśkoji movy raznitsie od leksyki biłoruśkoji movy na 16%, leksyka švedśkoji movy raznitsie od leksyki norveśkoji movy tože na 16%. I nichto ne kaže, što biłoruśka mova je dyjalektom ukrajinśkoji, abo što norveśka mova je dyjalektom švedśkoji.

Inačej kažučy, leksyčno pudlaśka i ukrajinśka movy dostatočno razny, kob movoznavci bez problemuv zaličyli jich do raznych movuv, tak jak vony koliś rozdilili biłoruśku i ukrajinśku abo švedśku i norveśku.

Perevažna bôlšosť pudlašukôv ne identyfikuje svojeji movy z ukrajinśkoju, i siêtoho faktu ne možna vytłumačyti — jak uperto roblat pudlaśki ukrajinci — takimi samozniščalnymi argumentami, što naš narod (i jichni, jak treba zdohaduvatisie) natôlko temny i odurmaniany komunistami, što i ne zrozumiêv očyvidnoji pravdy, što joho mova — ukrajinśka. Fonetyčno-morfologičny raznici pomiž pudlaśkoju i ukrajinśkoju movoju, kotory my podali v poperednium blogovi, i prykłady leksyčnoho porumnania oboch movuv v siêtum blogovi pokazujut, što naš narod i ne temny, i ne odurmaniany. I što nijakoji očyvidnoji ukrajinśkoji pravdy tut nema. A je sered našoho narodu pomišanie poniatijuv — movy i nacijonalnosti — kotore jak ukrajinśki, tak i biłoruśki dijačê menšostnoho ruchu ruka v ruku pudtrymujut, bo od siêtoho pomišania zaležyt deržavna dotacija na jichniu diêjnosť, jakaja po suti vyrykaje odnu z autentyčnych i korênnych movuv Pudlaša — jichniu rôdnu movu — na zabytie i smerť.