Svoja.org » Artykuły
Artykuły
Hajnuvśka premjera „Biêženciuv”
Večur 14 hrudnia bôlš napominav „Хворую восень” Nataliji Arsiennievoji, (Дождж імжыць ужо некалькі дзён,/ I на сьвеце так нудна і шэра...), čym tuju vesiołu Bohdanovičovu zimu (Здароў, марозны, звонкі вечар!/ Здароў, скрыпучы мяккі сьнег!..) abo sniêžno-morozny zimy, jakije ja pomentaju (...) »»
Ян Максімюк і прарыў на падляскім фронце
Сёньняшні госьць культурнай рубрыкі — гаспадар Café Europa, аналітык, перакладчык і актывіст падляскага моўнага адраджэньня Ян Максімюк. З чаго пачалося? Шупа: Дарагі Ян, мы знаёмыя ўжо больш за 25 гадоў. Гэтае даволі доўгае знаёмства і сяброўства я ўспрымаю як дзівоснае інтэлектуальнае (...) »»
Kuneć babinoho liêta
3-5 korostenia (pazdziernika), koli mniê vypało vystupati v Biêlśku, Biłostoku i Hajnuvci z promocijeju/prezentacijeju svojoho „pudlaśkoho bukvara z tłumačeniami” ČOM NE PO-SVOJOMU? posli spektaklu „PustaJa”, była pryviêtliva, sonečna i tepła pohoda. Na dvorê byli ostatni dniê sioholitnioho (...) »»
Пустое мацярынскае сэрца, або Кола замкнулася
У першыя 50 гадоў свайго жыцьця я хадзіў у тэатар зь сярэдняй частотнасьцю раз на пяць гадоў. У чым цяпер прызнаюся з глыбокім сорамам у душы. І, заўважце, прызнаюся з уласнай волі, нікім не пастаўлены да сьценкі. Я люблю чытаць літаратуру, глядзець кіно, слухаць рок і джаз. Калі (...) »»
Ёсьць такі народ – русіны
Анна Плішкава — кіраўніца Інстытуту русінскай мовы ў Прэшаўскім унівэрсытэце ў Славаччыне. Яна — першая асоба ў сьвеце, якая напісала і абараніла кандыдацкую дысэртацыю на русінскай мове („Списовный язык карпатьскых Русинів: проблемы становліня, кодіфікації, акцептації і сфер функціонуваня”). (...) »»
Ja žyła sered inuituv i indyjanuv
Rozmova z Asieju Janinoju Kondratiuk z Pudlaša, kotora žyve i praciuje v Montreali (Kanada). Perekład siêtoho interviju na biłoruśku movu zjavivsie spočatku na storônci Radiva Svaboda v rubryci Cafe Europa. Ode my publikujemo rozmovu po-pudlaśki, tak jak vona oryginalno odbyłasie. (...) »»
Poliêśki movny kilim
Kilka dion tomu mniê v Prahu peredali dviê knižki od Chvedora Klimčuka z Minśka, movoznavcia i vybitnoho spicijalista v movnych, historyčnych i inšych problemach biłoruśkoji časti Poliêsia. Odna z siêtych knižok nazyvajetsie Традыцыйнае вясельле вёскі Сіманавічы Драгічынскага (...) »»
Za svobodu Koreji i Birmy
Ja vže ne raz publično robiv zavvahi, što na Biłostôčyni je šče lude, kotory pro biłoruśki spravy pišut, ale vže, musit, nema ludi, kotory pro biłoruśki spravy čytajut. Nu bo jak vytłumačyti fenomen, što nichto na takije teksty ne odklikajetsie, ni v dopisach do redakcijuv „Nivy” (...) »»
Znikanie nezapotrebovanoji provinciji
Zadumavšy napisati štoś napodobi ohladu knižki Viktora Kaźko „Бунт незапатрабаванага праху”, ja raptom odčuv, što „čystoho” krytyčnoho tekstu v mene ne otrymajetsie. Po-perše, sam roman Kaźko navodit na nekotory „pobôčny” dumki, nekonečno môcno zvjazany z tym, što autor choče (...) »»
Prezydenćka ihra v durnia
Prezydent Biłorusi Aleksander Łukašenka, pudsumovujučy vybory v mistiovy soviêty, kotory odbylisie 25 kviêtnia, skazav, što „naperedi v nas osnôvna kampanija”. Zrozumiêło, vôn miêv na vvazi prezydenćku kampaniju. Łukašenka dodav: „To bude velmi tiažka kampanija. Velmi tiažka. I koli (...) »»
Poperednia « [1] [2] [3] [4] [5] » Nastupna